ЗАРУБІЖНІ НОВИНИ

Рок-хвиля Radio Caroline

Всесвітньо відома радіостанція Radio Caroline, яку всі знають ще з 1964 року, колись вважалася піратською. Її заснував Ронан О`Рейлі – син відомого бізнесмена.

Якості Ронана допомогли йому почати з нуля свій власний бізнес. Без грошей батька також не обійшлось. Він був менеджером багатьох андерграундних молодих гуртів. Ронана хвилювало лиш те, що ніхто не бажав пускати ці музичні колективи в ефір.

Йому вдалося створити власний звукозаписний лейбл, після чого зрозумів, що заробляти на радіостанції дуже вигідно. Це реклама популярних товарів та передача різних шлягерів.

Американські телевізійні компанії за рік заробляють на цьому близьку 2 мільярдів доларів. Реклама своїм фірмам приносить не менше грошей. Через 2 роки після початку свого існування радіостанція Radio Caroline вже мала 1 мільйон доларів прибутку. Радіо студії будували на верхніх палубах позаду корабельних мостів. Caroline була відкрита на поромі судна, яке відійшло від британських берегів на кілька десятків кілометрів до нейтральних вод. Слухачі вперше тоді змогли почути на радіо пісню The Beatles «Can not buy me love». Радіо за 3 тижні набрало аудиторію в 7 мільйонів слухачів.

play_circle_filled
pause_circle_filled
The Beatles - Can Not Buy Me Love
volume_down
volume_up
volume_off

Назва радіостанції була придумана під час поїздки Ронана О’Рейлі в Америку, де на обкладинці журналу «Life» він побачив фотографію дочки президента – Керолайн Кеннеді. Вона знаходилась на фото в Білому домі та своїм виглядом мала намір зруйнувати серйозний імідж американського уряду. Тоді Ронан збагнув, що це саме те фото, яке потрібно його радіостанції і тому й дав назву радіо – Radio Caroline.

У 1964 році Radio Caroline стало відомим всім. Слухаючи зараз старі записи радіо, може здатися, що вони звучать дуже незграбно і по-дилетантськи, але для людей, яким набрид звичний радіо формат, ця радіостанція здавалась цікавою. Там можна було почути поп-музику й більше нічого. Тогож року восени у радіо було більше слухачів, ніж у 3 мереж BBC разом узятих.

З того дня, як це радіо з’явилася в ефірі, британський уряд постійно погрожував, що радіостанцію закриють, але ніхто нічого не зробив. Закон, що забороняв приватні рекламні передачі в ефірі, не був бар’єром для ірландця, тому що на воді за 3 милі від Британії він не мав ніякої сили. Корабель лише могли оголосити, як іноземну територію.  

У квітні 1964-го року всі дізнались про радіостанцію «Mi Amigo». Обидві радіостанції працювали незалежно одна від одної протягом декількох місяців, але через деякий час вони вирішили об’єднати свій прибуток. «Radio Caroline» переїхало на якірну стоянку в Ремсі на острові Мен і перейменувалось в «Radio Caroline North», тоді як «Mi Amigo» перейменували в «Radio Caroline South». Їх слухали британці, ірландці й навіть європейці.

Аудиторія Radio Caroline була просто величезна, тому всі загрози уряду, що планували підірвати популярність радіостанції, не сприймалися слухачами. Ніхто з уряду не хотів самостійно закривати радіостанції – в політиків не було вигоди зробити це, тому що за них ніхто би не проголосував на виборах. Колись давно відомий ді-джей Radio London – Дейв Кеш, казав стосовно цього: «Вони не могли діяти проти нас за викладеними причинами. Вони потребували чогось гіршого, як наркотики або вбивство – ми дали їм вбивство».

Згодом почало з’являтись багато інших радіостанцій. Адже всі зрозуміли, що їм нічого не буде, а це просто супер бізнес! Реклама дозволяла заробляти гроші з усього світу. Самою затребуваною стала  радіостанція Radio City. Згодом виникла думка, що радіостанції почали ділити «сфери впливу» в ефірному часі. Влада була безсильна проти радіопіратів.

Проте в 1967-му році британський уряд мав чудову нагоду, щоб звинуватити радіостанції у вбивстві і влаштувати масову пропаганду проти гангстерства серед їх слухачів.

Того ж року у Британії був виданий «Акт про протизаконність морського мовлення», згідно якого будуть покарані всі, хто буде надавати допомогу радіопіратам. Після такої співпраці радіоведучим було заборонено взагалі працювати в Британії. Майже всі радіостанції перестали працювати через те, що їм перестали постачати пальне і провізії з Британії. Але Radio Caroline знайшла голландського постачальника й продовжила своє існування. Через півтора місяця після того, як був введений закон, BBC представило нову радіостанцію, яка була скопійована з Radio Caroline.

У 1968-му році судна відібрали кредитори та радіостанція перестала заробляти гроші на рекламі. Пізніше Radio Caroline ще кілька разів намагалась продовжити своє існування, постійно змінюючи спонсорів і постачальників. Остаточно це закінчилось лише в 1980 році, коли старе судно потрапило в шторм і потонуло. Ді-джеї Caroline Том Андерсон і Стіві Гордон тоді сказали аудиторії: «Це не дуже хороший привід дійсно, але ми повинні поквапитися, тому що рятувальна шлюпка чекає. Ми не йдемо і не зникаємо, ми збираємося в рятувальній шлюпці, сподіваючись, що вона витримає, якщо це так, ми повернемося, якщо немає … ну нам, дійсно, не подобається про це говорити. Я впевнений, що ми повернемося, так чи інакше. На даний момент від усіх нас, до побачення, і нехай береже вас Бог».

За мотивами історії цієї радіостанції в 2009-му році англійський режисер Річард Кертіс зняв фільм «The boat that Rocked».

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

*